Як у Києві чистили сніг, або "маразм крєпчал"
Хочу розказати вам про те, що сьогодні сталося зі мною між 3.30 ночі та 9.30 ранку. Всі ж знають, що сьогодні майже весь особовий склад "Беркуту", ВВ, міліції Києва та найближчих областей допомагав розчищати сніг на Хресті?)
Словом, в неті і на Майдані вчора почала ширитися інфа, що у ніч 11-го о 1-й буде розгін. Я оцінював її як вброс і, чесно кажучи, не вірив, поки мій знайомий з медичних бригад, з яким я в той час мирно переписувався, не написав таке:
Одразу ж почав шукати стріми, читати твіттер і таке інше, таки почалось. Майже одразу зв’язався з своїм другом Станіславом (сподіваюсь, ти не образишся, за те, що згадую тут ім’я), ми домовились рватися на Майдан як тільки відкриють гуртожитки (о 6). Але близько 3 ночі обидва не витримали. Знайшли машину, яка б нас підвезла, я вискочив з абщаги через пожежку (Микола, коли труби холодні і з льодом, лізти не важче, ніж на буху голову:D), зустрів Стаса і одразу ж Порш Каєн, який їхав нам назустріч, сигналив і люди в ньому кричали "на Майдан!". Зустріли ще одного хлопця, перейшли на Польову, під'їхав наш транспорт- білий бусик, в який забилося з 10 людей (в основному КПІшники+ 2 людей з Нивок). По дорозі на Майдан заїжджали на заправку підкачувати колесо, бо хлопці мали необережність поставити машини біля міліціонерів і хтось з них приспустив колесо. До слова, по Києву багато людей так підбирали народ і підвозили на Майдан, їздили біля студентських абщаг, честь і хвала їм. Навіть таксисти в ту ніч безкоштовно возили на Майдан. Спасибі вам!
Нас викинули біля нереально здивованих ВВшників, ми пройшли на Майдан близько 4.30 і майже одразу ж, зібравши ще декількох своїх знайомих, пішли відтискати Беркут від наметів і профспілок. Потрапив в перший ряд, почали тиснути. Настала 5 година, заспівали гімн. Прямо перед мною стояло двоє молодих бійців, які співали з нами, я був вражений. "Комунальники" забрали намет, за який ми, власне, й товклися, частина хлопців лишися "тримати позицію", я з Стасом і компанією пішли відтискати Беркут від профспілок. Якимось чудом потрапив течією натовпу в перший ряд знову, Беркут почав висмикувати деяких людей, що стояли спереду, деяких їм таки вдалося забрати, але дуже швидко їх відпустили, бо бійці зрозуміли, що оточені з усіх сторін (ви б бачили їх налякані очі). Мужик, який стояв справа від мене закрив пташеняті одному запотіле забрало. Боєць в стійці стояв, руки зайняті, не міг його відкрити, кричав "Хто посмів?!", дуже потішно виглядало. Потім якимось чудом забрало було відкрите і той беркутівець вирішив, що це я, такий-сякий, провокував його. Я йому чемно сказав, шо то не я і він попустився. Лол).
Прийшов Кличко, відділив людей від Беркуту, сказав, що ми тут зараз всіх подусимо, що Беркут не буде пресувати і можна брати перекур. Я пішов грітися до бочки. Треба сказати люди прибували на Майдан постійно, на час, коли беркута оголошували перемир’я, народу приходило незліченно багато.
Потім пішов на Михайлівську, говорив з беркутами там. Казали, що вони аполітичні, самі недолюблюють владу, але мають виконувати накази і все таке. Поговорили з начальством по рації, почали спускатися на Майдан, ми за ними. Люди зустріли їх криками "Ганьба", з небаченою силою накинулись на тих 20 беркутівців і вони без бою розвернулися. То була 8.30 десь. Беркута мали з'єднатися з іншими бійцями. Я говорив з тими хлопцями, 3 курс Харківської академії сухопутних військ. Жартують, що то практика така. Лаби здають;)
Після цього побіг під КМДА. Там почався штурм, на сходи під двері виїхало 2 автобуси беркутами, щойно бійці повискакували з автобусів, їх знатно полили водою з пожежних шлангів, а якісь особливо нездорові люди ще й закидали шашками і поліняками. Особисто бачив, як поліно вибило з бійця шолом, який полетів в натоп. Мужик, який його зловив, заніс трофей в автобус, де поховалися всі бійці. Беркута показали нам великі пальці, ми кричали "Міліція з народом". Отак, в автобусах, вони стояли хвилин 30, а потім я почав вирубатися і поїхав в гуртожиток. Проспав до 7, зараз знову їду туди. Запрошую вас приєднатися. Не бійтеся. За минулу ніч я не побачив жодного удару кийком. Вони бояться, частина з них здається. За нами ж правда, шановні.
Словом, в неті і на Майдані вчора почала ширитися інфа, що у ніч 11-го о 1-й буде розгін. Я оцінював її як вброс і, чесно кажучи, не вірив, поки мій знайомий з медичних бригад, з яким я в той час мирно переписувався, не написав таке:
 |
| Валера, прости, я не поспал |
Нас викинули біля нереально здивованих ВВшників, ми пройшли на Майдан близько 4.30 і майже одразу ж, зібравши ще декількох своїх знайомих, пішли відтискати Беркут від наметів і профспілок. Потрапив в перший ряд, почали тиснути. Настала 5 година, заспівали гімн. Прямо перед мною стояло двоє молодих бійців, які співали з нами, я був вражений. "Комунальники" забрали намет, за який ми, власне, й товклися, частина хлопців лишися "тримати позицію", я з Стасом і компанією пішли відтискати Беркут від профспілок. Якимось чудом потрапив течією натовпу в перший ряд знову, Беркут почав висмикувати деяких людей, що стояли спереду, деяких їм таки вдалося забрати, але дуже швидко їх відпустили, бо бійці зрозуміли, що оточені з усіх сторін (ви б бачили їх налякані очі). Мужик, який стояв справа від мене закрив пташеняті одному запотіле забрало. Боєць в стійці стояв, руки зайняті, не міг його відкрити, кричав "Хто посмів?!", дуже потішно виглядало. Потім якимось чудом забрало було відкрите і той беркутівець вирішив, що це я, такий-сякий, провокував його. Я йому чемно сказав, шо то не я і він попустився. Лол).
Прийшов Кличко, відділив людей від Беркуту, сказав, що ми тут зараз всіх подусимо, що Беркут не буде пресувати і можна брати перекур. Я пішов грітися до бочки. Треба сказати люди прибували на Майдан постійно, на час, коли беркута оголошували перемир’я, народу приходило незліченно багато.
Потім пішов на Михайлівську, говорив з беркутами там. Казали, що вони аполітичні, самі недолюблюють владу, але мають виконувати накази і все таке. Поговорили з начальством по рації, почали спускатися на Майдан, ми за ними. Люди зустріли їх криками "Ганьба", з небаченою силою накинулись на тих 20 беркутівців і вони без бою розвернулися. То була 8.30 десь. Беркута мали з'єднатися з іншими бійцями. Я говорив з тими хлопцями, 3 курс Харківської академії сухопутних військ. Жартують, що то практика така. Лаби здають;)
Після цього побіг під КМДА. Там почався штурм, на сходи під двері виїхало 2 автобуси беркутами, щойно бійці повискакували з автобусів, їх знатно полили водою з пожежних шлангів, а якісь особливо нездорові люди ще й закидали шашками і поліняками. Особисто бачив, як поліно вибило з бійця шолом, який полетів в натоп. Мужик, який його зловив, заніс трофей в автобус, де поховалися всі бійці. Беркута показали нам великі пальці, ми кричали "Міліція з народом". Отак, в автобусах, вони стояли хвилин 30, а потім я почав вирубатися і поїхав в гуртожиток. Проспав до 7, зараз знову їду туди. Запрошую вас приєднатися. Не бійтеся. За минулу ніч я не побачив жодного удару кийком. Вони бояться, частина з них здається. За нами ж правда, шановні.
Коментарі
Дописати коментар